- світивість
- астр.; физ. свети́мость
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
світивість
Смотреть что такое "світивість" в других словарях:
примітив — а, ч. 1) Те, що відзначається низьким або початковим ступенем розвитку. || Те, що відзначається збідненістю, поверховістю. || Елемент, що його не можна розкласти на більш прості форми. •• Приміти/в вве/дення спец. елементарна сукупність даних,… … Український тлумачний словник
примітивізм — у, ч. 1) Низький або початковий ступінь розвитку чого небудь. || Низький рівень виконання; недосконалість. 2) Спрощення, збіднення чого небудь. || Тенденція стилізації під твір, що належить до ранньої стадії розвитку культури. 3) Напрям в… … Український тлумачний словник
Нигерия — Федеративная Республика Нигерия, гос во в Зап. Африке. Название образовано от гидронима Нигер с обычным для названий стран окончанием ия. Топоним Нигерия, как элемент политико адм. названий, встречается с 1900 г., название Нигерия с 1914 г. См.… … Географическая энциклопедия
Селивачёв, Михаил Романович — (укр. Селівачов, Михайло Романович, род. 19 июня 1946(19460619), Киев) украинский искусствовед, главный редактор Вестника археологии, искусства, культурной антропологии «Ант»; автор около 700 научных и популярных работ, опубликованных… … Википедия
бо — (бо13000) союз. 1.В изъяснит. знач., с оттенком пояснения, употребляется после первого члена второго предлож., выделяя его. Ведь, так как, ибо: Надъ мьртвыимь плачи сѩ. отьиде бо свѣта. и безоумьнааго плачи сѩ. иштезе бо отъ него разоумъ.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
бѣдьно — (49) нар. 1.Опасно, беда: не добро ѥсть ни полезно. нъ бѣдно. и вражебно. оучимымъ избирати наставника по своѥм(о)у хотѣнию. (ἐπικίνδυνον) ПНЧ 1296, 41 об.; велми бѣдно нынѣ нѣ кающимъсѩ. даже не постигнѣть см҃рть. ПрЛ XIII, 33в; ѥще же и ѡ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
моужь — МОУЖ|Ь (>2000), А с. 1.Мужчина: Не рьци богата мѹжѧ сы||нъ ѥсмь Изб 1076, 30–31; Мѹжь нѣкто бѣ слѣпъ СкБГ XII, 19г; таково ти бѣ того мѹжа съмѣрениѥ и простость. ЖФП XII, 42г; тако ино много бесѣдовавъ мѹжь сь. и ˫асѧ алчьбѣ и молитвѣ. ЧудН… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вѣдати — ВѢДА|ТИ (306), Ю, ѤТЬ гл. 1. Знать, иметь сведения: иже не вѣдати. нечьстивьно възвѣщающе. [еретики] х҃сѹ д҃не сѫдьнааго. (ἀγνοεῖν) КЕ XII, 271а; а иноѥ грамоты. ѹ нас нѣтѹть. ни потаили ѥсмы. ни вѣдаѥмъ Гр 1262–1263 (новг.); аже кто крьнеть чюжь … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
благочьстивыи — (209) пр. 1.Православный, основанный на благочестии; святой: Вѣра права и дѣла бл҃гочьстива. (ϑεοσεβῆ) Изб 1076, 154 об.; благочьстивы˫а вьсѩ христовы оувѣдѣвъша заповѣди божьствьны˫а. Стих 1156 1163, 72 об.; то же Мин XII (июль), 113; и цвьтѩше… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
городьскыи — (21) пр. 1. Относящийся к городъ во 2 знач.: Корень всему добру закѡнъ б҃ии. всѣмъ словеснымъ. гра(д) і стѣна… || …городьска˫а д҃ша закѡнъ ѥсть. д҃ши ісъшедъши тѣло па(д)ѥть. тако и гра(д) безъ закѡна. МПр XIV, 24–24 об.; ♦ городьстии людиѥ см.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
сегмент — а, ч. 1) У математиці – частина круга, обмежена дугою та хордою, а також частина кулі, відокремлена січною площиною. || Фігура, предмет або частина площі такої форми. || тех. Назва деяких деталей такої форми. •• Сегме/нт ри/нку сукупність… … Український тлумачний словник
